Віч-на-віч із Тумиром 

У Тумирі відбувся вечір-портрет «Віч-на-віч. Творці духовного обличчя Тумира». Це була особлива зустріч, коли відкрилася символічна Книга Тумира — написана не чорнилом, а людськими долями.

Згадували тих, хто зберіг історію села — Омеляна Бойка. Тих, хто залишив його у поезії й пісні — Надію Колодій та Світлану Яцишин. З особливим щемом — Лесю Домарчук, яка відійшла у вічність.

Подяка кожному, хто долучився до організації та виступів.

Низький уклін Захисникам і Захисницям — саме завдяки їм у Тумирі можна берегти своє, говорити українською, співати свої пісні й пам’ятати свою історію.

А коли залом полинув гімн «Тумир в садах», стало зрозуміло: Тумир — це ті, хто був. Ті, хто є. І ті, хто понесуть його далі.

Поки любиться своє село — воно живе. Поки пам’ятається — воно має коріння. Поки твориться — воно має майбутнє.

​​​​​​​