Дубовецька територіальна громада утворена відповідно до Закону України «Про добровільне об’єднання територіальних громад» згідно рішення Івано-Франківської обласної ради від 28 листопада 2019 року.
Розміщення та головні характеристики територіальної громади
Дубовецька територіальна громада розташована в західній частині України, зокрема в північно-східній частині Івано-Франківської області. Територія громади знаходиться на лівому березі річки Дністер та займає рівнинну частину Галицької улоговини. В цій улоговині на відстані 5 км. розташувалось с. Дубівці – адміністративний центр громади.
Загалом річка Дністер є природнім кордоном між Дубовецькою та ще кількома
громадами. Зокрема, в західній частині вона розділяє Дубовецьку та Галицьку громади, в південно-західній частині – Дубовецьку та Єзупільську громади. Протяжність Дністра на території громади близько 18 км. Сполучення між Дубовецькою та Єзупільською громадами через річку Дністер відсутнє.
На території Дубовецької територіальної громади знаходиться автомобільна дорога
загального користування державного значення (Тустань-Медуха, індекс Т-09-03)
протяжністю на території громади 12 км. та автомобільні дороги загального користування районного значення:
1)Тустань-Маріямпіль – Довге (індекс та номер дороги С 090302) -19,0 км;
2) Водники-Кінчаки (індекс та номер дороги С 090303) -19,0км;
3) Делієве-Тумир (індекс та номер дороги С 090306) -3,7км;
4) Тустань-Межигірці (індекс та номер дороги С 090310) -2,0км;
5) Кремидів-Озерце (індекс та номер дороги С 090319) -2,7км;
6) Делієве-Бишів (індекс та номер дороги С 090320) -3,0км;
7) Кінчаки-Садки (індекс та номер дороги С 090321) -2,1км;
8) Медуха-Ворониця (індекс та номер дороги С 090322) -2,0км.
Разом по Дубовецькій ТГ-53,4км.
Важливе економічне та соціальне значення для громади має залізниця, яку
побудовано в 1866 р. На території громади знаходиться 2 залізничні станції – с. Тустань та с. Дубівці. Загалом протяжність залізниці в Дубовецькій ТГ становить 8,6 км.
Спільні кордони з іншими громадами:
Дубовецька територіальна громада має спільний кордон з такими громадами:
Більшівцівська, Галицька, Єзупільська та Тернопільською областю.
Відстань до великих міст або адміністративних центрів
Відстань від адміністративного центру Дубовецької територіальної громади
села Дубівці до м. Галич – 10 км., до м. Івано-Франківськ – 36,2 км, до м. Тернопіль –
100 км., до м. Львів – 115 км.
Управління територією. Інформація про орган місцевого самоврядування.
Управління територією Дубовецької територіальної громади здійснюється
Дубовецькою сільською радою. Дубовецька сільська рада є виборним представницьким органом місцевого самоврядування, що складається з депутатів і відповідно до закону представляє Дубовецьку сільську територіальну громаду та здійснює від її імені та в її в інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування. Порядок діяльності ради, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Законами України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про статус депутатів місцевих рад», «Про добровільне об’єднання територіальних громад», іншими законодавчими актами України, регламентом Дубовецької сільської ради та іншими рішеннями ради.
Історична довідка
Село Дубівці – адміністративний центр громади, розташоване на лівому березі р.
Дністер, село було мабуть, володінням галицьких князів та входило в склад стольного міста Галича. Найвірогідніше, що свою назву Дубівці отримали на честь першого осадника – Дуба. Перша письмова згадка про село датується 1419 роком. Сучасні Дубівці складаються з двох колись самостійних населених пунктів Дегови (1453 р.) та власне Дубівців (1419 р.).
Село Делієве вперше згадується у 1389р. У 1925р. було віднайдено документи з
архіву про заснування в Делієві товариства «Просвіта».
Село Кінчаки – перша офіційна згадка про село відноситься до 1445р. Село
розташоване на обидвох берегах річки Княгиня. Однією із версій походження назви села є те, що у давнину Кінчаки були кінцевим населеним пунктом Галицького краю.
Село Лани розташоване в долині потічка Лялівець. Перша згадка про село датується 1441р. у книгах Галицького суду. Топонім Лани однозначно виводиться від старовинної земельної міри площі використовуваної на всій території Речі Посполитої – лану.
Село Маріямпіль, назване на честь Матері Божої. З грецької Маріямпіль дослівно
перекладається як містечко Марії. У 1647 р. Маріямпіль отримав статус містечка за
Магдебурзьким правом. Гордість Маріямполя – Чудотворна ікона Богородиці з Ісусом на руках. Після Другої світової війни в 1946 р. її було вивезено до Польщі і розміщено у новозбудованому костелі Найсвятішої Діви Марії у Вроцлаві на Пясках. 2 вересня 1965 р. це було урочисто зроблено. 10 вересня 1989 року ікона була коронована Папою Римським Іваном Павлом II. В Маріямполі знаходиться копія даної ікони, на даний час ведуться перемовини, щодо повернення оригіналу образу на Батьківщину.
Село Межигірці роташоване над річкою Бибелкою. Назва села найімовірніше
походить від його розташування між пагорбами, які тут називають «гірками». Вперше село згадується у 1431р.
Село Медуха в письмових згадках вперше датується у 1402 р. Найвідомішим
уродженцем цього села є Дмитро Вітовський. Він народився 8 листопада 1887 р. Д.
Вітовський - український політик, військовик і літератор, сотник Легіону Українських
Січових Стрільців, полковник, начальний командант Української Галицької армії,
Державний секретар військових справ ЗУНР.
Село Тустань відоме із 1578 р. У грамоті зазначалося що село мало постати на «місці пустім званому Тустань між селом Хоростковом і архиєпископським містечком
Семаківцями. За королівським актом новозаснований населений пункт отримував
магдебурське право та всі привілеї, що з нього випливали. Сучасне село Тустань
складається із трьох, колись самостійних населених пунктів Семаківців (1447 р.),
Хоросткова (1440 р.) та власне Тустані.
Село Тумир – одна з версій походження назви села, як свідчать перекази, саме на
території сучасного населеного пункту була укладена мирна угода між русичами і
татарами. Після її підписання князь розіслав гінців, котрі сповіщали про подію словами «Ту-мир!, Ту-мир!» Уперше в історичних джерелах населений пункт згадується в 1389р.
Загалом Дубовецька територіальна громада об’єднує 15 сіл, в яких надзвичайно
багата історія (особливо визвольних змагань 1939-1956 років). Кожний населений пункт має свої особливі культурні та історичні відмінності. Можна констатувати, що в громади наявний досить потужний туристичний потенціал в історичному, культурному та
рекреаційному напрямках.
Генезис виникнення громади
Процес виникнення Дубовецької територіальної громади розпочався у березні 2015 року. Перша сесія про ініціювання створення Дубовецької територіальної громади відбулась у травні 2015 року в с. Дубівці, який був визначений адміністративним центром громади. Громада формувалась навколо потужного економічного центру – с. Дубівці, на території якого розміщено низка потужних підприємств. В той же час, податки з цих підприємств йшли в районний, а всі негативні, в т.ч. – техногенні, наслідки лишались в громаді. Однією з мотивацій об’єднання було те, що потрібно створити окрему громаду і залишити в ній власні податки на свій розвиток. Нажаль, на той час завершити процес добровільного об’єднання громад не вдалося.
Дубовецька територіальна громада була утворена відповідно до Розпорядження
кабінету міністрів України від 12 червня 2020 року «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області».
Остаточно станом на 2020 рік до складу Дубовецької громади ввійшли дев’ять
сільських рад, зокрема: Дубовецька (село Дубівці), Деліївська (село Делієве, село Бишів), Кінчаківська (село Кінчаки, село Кремидів, село Озерце, село Садки), Ланівська (село Лани), Маріямпільська (село Маріямпіль, село Водники), Медухівська (село Медуха, село Ворониця), Межигорецька (село Межигірці), Тумирська (село Тумир), Тустанська (село Тустань) – всього 15 населених пунктів.