Тумирська філія Дубовецького ліцею Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області

Контакти:

Код ЄДРПОУ: 23805060

Поштовий індекс: 77182

Адреса: 77182, Івано-Франківська обл., Івано-Франківський р-н, с. Тумир, вул. Центральна, буд. 180

Графік роботи: пн-пт 8:00-17:00

E-Mail адреса: 

Офіційний сайт: https://tumyr.school.org.ua/

Контактні телефони: 03431 35515

Керівник установи: Колодій Надія Ярославівна

Історія закладу освіти

Протягом багатовікової історії жителі села Тумир завжди прагнули до освіти. Слово і книга було тим джерелом, яке особливо впливало на освітньо-культурний розвиток села.

Починаючи із ХІХ століття освіта на селі здобула більшого поширення. До освіти все більше почали залучати сільських дітей. У 1832 році в парохіальній школі, яку провадив адміністратор парохії Георгій Глівінський були створені усі умови, щоб учні найбільш глибоко вивчали духовні, рахункові, читацькі дисципліни.

У 1886 році у селі було засновано статову систематичну школу. Вже наступного, 1887 року у цій школі навчалось 80 учнів.

У 1900 році ця школа стала однокласною, а у 1902 році – двохкласною. Навчання у цій школі велось українською мовою. За наполяганням поляків, які жили у селі в 20-х роках ХХ століття навчання уже велось українською та польською мовами. У 1925 році в селі була утворена чисто польська школа, у якій навчалось дуже мало дітей.

З початку ХХ століття у школі вчителювали: Йосип Басараб, Михайло Пушкар разом із своєю дружиною Стефою. Згодом навчали дітей такі вчителі: Галина Крушельницька, яка пізніше стала директором, Марія Ясінська, Стефанія Мотюк, о. Величко. З 1941 по 1957 рік у школі вчителювала Зінаїда Горунович.

Велике значення у розвитку освіти на селі відігравало освітнє товариство «Рідна школа». Учасниками цього товариства були усі, хто прагнув до освіченості, до здобуття більших знань з історії України, духовного життя. Головою товариства був Заєць Михайло Тимкович. За проведення опитування про навчання в школах українською мовою він був арештований польською владою і три місяці перебував ув’язненим під слідством.

У 1935 році в Тумирі було побудовано хату-читальню «Просвіта». У її приміщенні знаходилась бібліотека, де майже кожного дня тут збирались мешканці села, щоб прочитати книгу, переглянути часописи. Найбільшою популярністю тоді користувались журнал «Золотий колос», та газета «Народна справа». Головою читальні «Просвіта» був Стеблинський Дмитро.

Розвитку освіти в селі Тумир сприяла також діяльність Спортово-руханкового товариства «Сокіл-Батько».

З приходом радянської влади у 1939 році усі ці товариства були заборонені, а їх активісти були арештовані та репресовані. Незважаючи на репресивні утиски влади, освіта в Тумирі не припинялась.

У зв’язку із збільшенням чисельності учнів початкову школу в Тумирі було перетворено на семирічну у 1952 році. Працювати до школи тоді прийшли молоді вчительки, які щойно закінчили учительський інститут: Галина Звада, Катерина Козюбердіна, Надія Крижанівська та Марія Мацієвська. Незабаром школу було перетворено на восьмирічну.

Першого вересня 1973 року відбулось відкриття нового приміщення школи. Велика заслуга в побудові школи і пришкільних приміщень належить тодішньому директору Катерині Панасівні Стеблинській, яка 35 років свого життя віддала вихованню тумирських дітей.

В середині 70-х років школа була учасником обласних змагань по туризму, а також стала переможцем республіканських змагань «Юннати», та лауреатом республіканської виставки «Юні натуралісти». До цих перемог їх привела вчителька біології Ганна Йосипівна Білокінь.

У 90-х роках учні школи брали участь у багатьох культурно-масових заходах, що проводились у районі. Зокрема, це Галицькі різдв’яні фестини, конкурсні концерти в містах Галичі, Калуші, Бурштині, селах Крилосі, Соколі та інших населених пунктах.

Популярністю у районі користувався ансамбль хлопчиків «Соколята», в який входили Візнович Роман, Савчук Віктор, Стеблинський Степан і Малащук Василь. У 1989 році у відомій телепередачі «Погляд» глядачі мали можливість побачити тумирський дитячий вертеп.

Свої творчі здобутки школа пов’язує з іменем Михайла Биговського, який з 1986 по 2003 рік працював тут директором.

Перед референдумом, у 1991 році шкільний вертеп, який підготували вчителька української мови Шкредко О. П., вчитель музики Саранчу М. М., разом з членами сільського осередку Руху їздив у Дніпропетровську область, де його тепло зустріли.

Школа активно брала і бере участь спільно з сільським клубом та сільською бібліотекою у всіх культурно-масових заходах, що проводяться у селі.

У даний час шкільний колектив налічує 15 учителів та 7 техпрацівників. У школі навчається 86 учнів (для порівняння, 1973 році тут вчилось 215 учнів).

В приміщенні школи знаходиться історико-краєзнавчий музей, який було засновано у жовтні 1988 року.

Чимало випускників школи здобули великих успіхів у своєму житті. Тумир може гордитися такими випускниками школи як Ганна Мах, яка працює викладачем у Донецькій медичній академії, Василь Довбуш, який організовує медичний колектив поліклініки у м. Суми, Надія Колодій, Марія Саранчук, Анатолій Савчук, які працюють директорами шкіл та чимало інших видатних імен, вихідців з Тумира.

Серед вище згаданих випускників, особливих здобутків на освітянській ниві здобув Анатолій Савчук, директор Нижньострутинської ЗОШ І-ІІІ ступенів Рожнятівського району. 31 серпня 2007 року Президентом України Віктором Ющенком йому було присвоєно почесне звання «Заслужений вчитель України». В урочистій обстановці в м. Києві було вручено посвідчення, нагрудний знак та іменний годинник Президента України.

Школа була, є і буде великим освітньо-культурним центром села.

Пройдуть роки, десятиліття, століття… І завжди у школі буде лунати веселий сміх дітвори, будуть проводитись уроки, буде почесна праця вчителів на благо розвитку української держави.