Йому назавжди 21
7 років тому галицьку землю сколихнула страшна звістка – внаслідок обстрілу позицій у районі села Троїцьке героїчно загинув зовсім юний житель села Тустань, військовослужбовець ЗСУ, командир бойової машини Андрій Добровольський.
7 років, як в глибокій скорботі, проводжали в останню путь нашого земляка молодого, щирого, життєрадісного. Тоді ця звістка не сприймалася ні серцем, ні розумом …
Йомі назавжди залишилось 21. Без Андрія лишились молода дружина, яка була тоді при надії, батьки, молодший брат і сестра.
Наш захисник пішов у засвіти, віддаши своє життя за українську державу, за нас із вами.
Світла на вічна пам’ять тобі, наш Герою!
Дякуємо за Україну!
Вшануймо щирою молитвою пам’ять про Андрія Добровольського, думкою чи теплим словом згадаймо про нього!
Народився Андрій Добровольський 1996 року в селі Тустань. Закінчив місцеву школу, 2016 року — Івано-Франківський професійний політехнічний ліцей, здобув фах машиніста. Писав вірші, малював, займався альпінізмом.
Пішов до війська за контрактом 12 грудня 2016 року — після повернення з фронту батька. Пройшов навчання на полігоні у Старичах; з травня по листопад 2016-го служив у зоні бойових дій, воював у Красногорівці. До травня 2017 проходив службу в Ценжіві, звідки знову виїхав на фронт. Солдат, командир бойової машини — командир відділення 2-ї роти 8-го батальйону.
Загинув 17 листопада 2017 року внаслідок обстрілу позицій у районі села Троїцьке Попаснянського району Луганськоїобласті. Лікарі зробили все можливе, але поранення було надто важким.
21 листопада 2017-го похований в селі Тустань,
Указом Президента України № 189/2018 від 27 червня 2018 року «за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, зразкового виконання військового обов'язку» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Памятні дошки Андрію Добровольському відкрито на закладах, де навчався Герой, та в меморіальному комплексі воїнам, які загинули в боротьбі за Україну, в с.Тустань.
