Соломуд Михайло Миколайович

Соломуд Михайло Миколайович

12.05.1974 - 15.07.2025

Михайло Соломуд народився і все своє життя прожив у рідних Дубівцях. Зростав біля колії, його батьки працювали на залізниці, тож шум поїздів, ритм рейок стали для нього музикою дитячих років. Коли настав час, він став поруч із батьком, перейняв його справу, а згодом і повністю замінив, очоливши колійну бригаду. Працьовитий, відповідальний, чесний – він заслужив повагу керівництва й глибоку щиру симпатію колег.

Разом із дружиною Олею вони подарували світові двох дітей – Михайла та Ірину. Він був тим батьком, у якого очі світилися гордістю за своїх дітей, тим чоловіком, для якого сім’я була опорою й найбільшим щастям.

Добрий, щирий, чуйний, безвідмовний… Він завжди мав час вислухати, допомогти, підставити плече. Таких людей не просто люблять – ними дорожать.

Останні роки життя для Михайла були непростими. Але замість того, щоб нарікати, він обрав шлях гідності: у серпні минулого року взяв до рук зброю й став на захист України. Стояв тихо, мужньо, без зайвих слів. Ніколи не жалівся на труднощі. Вірив у те, що кожен його крок, кожна ніч на позиції, кожна хвилина служби – це внесок у майбутню Перемогу.

Але безжальна смерть наздогнала його вдома, там, де він завжди був найбільш своїм. Нелікована двобічна пневмонія зупинила серце, яке так щиро вміло любити й так мужньо вміло служити. Захисник України, солдат, водій-електрик відділення управління роти військової частини ТО 300 помер 15 липня 2025 року.

На жаль, доля відміряла воїну лише 51 рік… Та своє життя він прожив гідно.

Вічна пам’ять нашому землякові!