Деліївська філія Дубовецького ліцею Дубовецької сільської ради Івано-Франківської області

Освіта в Делієві була започаткована ще за часів Австро-Угорщини. Діти простих селян не могли здобувати освіту, бо школа була приватною та висока плата не була під силу селянам, тому освітою дітей українців займалися представники духовенства . На початку  90-х років довгий час навчанням дітей українців займалася  дочка сільського  священика  Ольга Микицей.           

   У 1923 р. в с.Делієве була відкрита чотирирічна школа . Викладання велося на українській мові . Дітей  навчали релігії української і польської мови,  арифметики . Дуже  велика увага  приділялася читанню  релігійних книг і співанню релігійних пісень. Учні займалися у дві зміни , бо не вистачало приміщення . Для дітей поляків у селі була побудована типова  початкова школа, а  діти  українців,  як і раніше, навчалися  у найманих  будинках. До 1939 року в селі Делієве освіту за п`ять класів мали тільки шість українців, і то для їхнього навчання батьки наймали приватних вчителів.

   В червні 1941 р. почалася німецько-фашистська окупація. Навчання проводилось з перебоями , не вистачало вчителів. В період окупації не було ні одного вчителя з педагогічною  освітою.

    Після звільнення Західної України в липні 1944 р. почалась підготовка до нового 1944/45 р. навчального року. Проведено облік дітей шкільного віку, відремонтовано шкільне приміщення, підшукувалися місцеві кадри для навчання дітей. В селі майже не було людей, які мали освіту хоча за сім класів.

   З 1944 по 1948 р.р директором школи працював Іванов, а його дружина-вчителькою. Матеріальна база школи була незадовільною. Чотирикласне приміщення школи не відповідало вимогам, і заняття проводилося у дві зміни. Для класних кімнат використовувались і пристосовані приміщення.

    Поступово школа поповнювалась педагогічними кадрами. В 1947-48 р.р в школу прибули випускники Рогатинського педучилища Маслій М.С., Мовчан М.М., Юрків Т.Д., Паньків С.М., Кирилюк П.І., Підгірняк О.В., Терлецька С.І., Першою піонервожатою працювала Кондратьєва Валентина Михайлівна. Все це позитивно впливало на рівень викладання предметів, міцнішими стали знання учнів.

    Починаючи з п`ятого класу, в Деліївській семирічній школі навчалися діти з сіл Кінчаки, Тумир, Лани. У 1948 р. було досягнуто повного всеобучу: всі діти шкільного віку охоплені  навчанням у школі. В 1948-49 н.р в школі навчалося 213 учнів. Важливим було і те , що вчителі проводили освітні заняття із людьми старшого віку. Тому кількість неписьменних зменшувалась.

     Починаючи з 1952 р. покращується склад педагогічних кадрів школи. Із 14 вчителів не було жодного, щоб не мав педагогічної освіти, 12 вчителів мали середню педагогічну освіту, 2-незакінчену вищу освіту.

      В 1953-54 н.р. в школі було 10 класів-комплектів, працювало 15 вчителів, 6 із них мали закінчений учительський інститут.

      В серпні 1956 р. директором школи був призначений Драбчук Богдан Олексійович, який викладав українську мову і літературу. Заняття проводилося у чотирьох пристосованих приміщеннях.   В серпні-листопаді 1959 року директором школи працював Соколовський Петро Йосипович, в кінці листопада він був призначений завідуючим Більшівцівським райвно і директором школи став Стефанишин В.П., який до цього часу працював заступником директора школи. В 1961 році було призначено нового директора Афтанаса  Івана Андрійовича, який до цього часу працював вчителем української мови і літератури в Бишівській восьмирічній школі. З цього часу починає зміцнюватись матеріальна база школи. Особлива увага була звернена на трудове виховання і навчання. В 1962 р. було розпочато будівництво шкільної майстерні на два відділи, теплиці, спортивні площадки. Оформлювались кабінети біології, хімії, фізики. Колгосп «Нове Життя» виділив I га землі під навчально-дослідну ділянку. Зросла активність учнів в позакласній роботі.

        Більша частина випускників школи продовжувала навчання в Маринопільській середній школі. Для працюючих при школі було відкрито консульт-пункт Бурштинської середньої заочної школи.

       В серпні 1968 р. директором школи  був призначений Шийко Богдан Юркович, який працював на даній посаді  до 2000 року. В школі навчалося 225 дітей. Із 15 педагогів вищу освіту мали 5 чол., незакінчену вищу– 4 чол., середню спеціальну-5 чол., і середню - 1 чол.

        Школа розташовувалась в 5-ти пристосованих приміщеннях. Окремі корпуси ставали непридатними. Назріло питання будівництва нової школи. В 1969 році прийнято рішення про будівництво типової середньої школи. Незважаючи на перешкоди, будівництво школи на 520 учнівських місць і вартістю понад 500 тис. крб. було розпочато в кінці 1972 року. Школу будувала за кошти колгоспу Галицька ПМК-254/керуючий Іваночко І.В/

         Напередодні  1 вересня 1975 року відбулася урочисте відкриття новозбудованої середньої школи.  Нова школа була велика і красива, в школі навчалися діти з Делієва, Ланів, здобувати повну середню освіту приходили учні з Бишева і Тумира. При школі був інтернат для школярів інших сіл.

Учні отримували добрі знання, тому багато випускників займають високі посади в суспільстві. Багато випускників обрали професію вчителя і сьогодні працюють в рідній школі, навіть є вчительські династії.

         У 2000 році  призначили директором Крупу  Ігора Михайловича. За час його керівництва в 2001 році у школі було відкрито капличку на честь Пресвятої Діви Марії, відремонтовано спортивну залу.

         У 2011 році на посаду директора школи була призначена Кліщ Тетяна Анатоліївна – спеціаліст вищої категорії.

Зараз школі навчається 68 учнів, з них :  у школі І ступеня - 21, II ступеня - 33, III ступеня - 14 учнів. Формування 1, 5, 10-х класів здійснюється на безконкурсній основі відповідно до території обслуговування. В школі навчаються учні, які проживають в селах Делієве, Лани, Бишів, Тумир, Кінчаки, Кремидів.      

         Належні умови функціонування навчального закладу забезпечують 31 працівник, у тому числі педагогічних - 18, з них - один сумісник.

Із загального числа педагогічних працівників: 17 - з повною вищою. З них спеціалісти вищої категорії- 10, спеціалісти І категорії - 4, спеціалісти II категорії  - 3, бакалавр - 1. В основному всі педагогічні працівники працюють за фахом.  

         Для оптимальної організації навчально-виховного процесу в школі створено такі навчальні кабінети: 4 класних кімнати для учнів 1 - 4 класів,     7 класних кімнат для учнів 5-11 класів, кабінет інформатики, спортивна зала, актова зала, майстерня, приміщення харчоблоку, їдальня на 100 посадочних місць, бібліотека, учительська і кабінет директора. Розвитку естетичних та духовно-моральних цінностей школярів сприяє кімната духовності.

За керівництва Кліщ Т. А. у класах встановлено енергозберігаючі вікна.

          Всі приміщення використовуються виключно за призначенням, їх площа і використання погоджені з районною санепідемстанцією. Кабінети установи мають задовільну навчально-матеріальну базу, яка в основному відповідає Положенню про навчальний кабінет загальноосвітнього навчального закладу, дотримано норми теплового та світлового режиму.

        Здійснено підключення до мережі Інтернет.  

        В школі реалізуються державні стандарти загальної початкової, базової та повної загальної середньої освіти. Дирекцією, педагогами школи постійно проводиться робота з створення безпечних умов навчання та виховання учнів, дотримання техніки безпеки. В закладі оформлено протипожежний куток та куток вивчення правил вуличного руху, є вогнегасники, аптечка. Дирекцією установи розроблено правила внутрішнього трудового розпорядку, посадові інструкції для працівників. У навчальних кабінетах, майстерні  та спортивній залі наявні інструкції з техніки безпеки. Учні та працівники школи ознайомлені з правилами техніки безпеки.