Бак посів калу: що показує і як здавати аналіз?
Що показує аналіз?
Такий аналіз проводиться за призначенням лікаря при підозрі на наявність інфекції, для підтвердження діагнозу, а також для контролю в процесі лікування. Він допомагає виявити ряд інфекційних захворювань, збудниками яких є: стафілококи, стрептококи, дріжджові гриби (кандиди), ентерококи, грампозитивні і грамнегативні мікроби, а також умовно-патогенні мікроорганізми. Маючи в своєму розпорядженні результати діагностики, лікар може виявити патологію, уточнити діагноз, призначити додаткові дослідження.
Бактеріологічне дослідження калу проводиться шляхом посіву випорожнень на поживні середовища.
Лабораторний посуд із середовищами і посівом поміщають в термостат, що імітує температуру і вологість людського тіла. В термостаті середовища знаходяться від 3 до 7 днів. Час необхідний для того, щоб всі внесені бактерії встигли розмножитися і утворити колонії (колонія – нащадки однієї бактерії). За результатом можна судити про те, бактерії якої групи переважають в кишечнику конкретної людини , наскільки змінена нормальна мікрофлора та виявлення збудників кишкових інфекцій
Як правильно здавати аналіз?
Від якості збору матеріалу залежить достовірність аналізу, тому всі пункти потрібно ретельно виконувати. Основна умова всіх дій – стерильність, щоб в матеріал не потрапили бактерії, які завжди знаходяться у зовнішньому середовищі і не мають відношення до людини.
Підготовка до здачі дослідження
При підготовці потрібно дотримуватися таких умов:
- За 2-ві доби припинити прийом препаратів, що містять вісмут і залізо .
- дочекатися природного акту дефекації, при необхідності перенісши дату здачі матеріалу;
- якщо якісь ліки потрібно приймати щодня, повідомити про це лікаря і лаборанта.
Чого робити ні в якому разі не можна:
- використовувати проносні, їх застосування спотворює результат;
- використовувати свічки, навіть гліцеринові;
- ставити клізму, мікроклізми в тому числі.
Підготовка тари
Для збору калу в аптеках є разові стерильні контейнери з ложечкою. Контейнер не повинен містити ні рідини, ні консерванту . Використовувати інший посуд – баночки з-під дитячого харчування та інше – небажано, так як навіть кип’ятіння не забезпечує їх стерильність. У домашніх умовах домогтися стерильності, необхідної для лабораторного посуду, неможливо.
Збір матеріалу
- Для збору матеріалу використовувати чисте сухе судно – для лежачих. Для ходячих – помістити в унітаз новий поліетиленовий пакет так, щоб пакет закривав всю поверхню. Для дітей – підстелити чисту пелюшку, з підгузника брати не можна (підгузник і тим більше памперс вбирає рідину).
- Після дефекації відкрити контейнер, дістати ложечку (прикріплена до кришки), нічого не торкаючись всередині контейнера.
- Зібрати ложечкою матеріал з середини, не торкаючись країв.
- Заповнити контейнер, але лише на одну третину.
- Загвинтити кришку.
- Нанести на контейнер чіткий напис: прізвище та ініціали, рік народження, дата і час збору матеріалу .
Як довго можна зберігати зібраний матеріал?
Проба повинна потрапити в лабораторію в максимально короткі терміни. Допускається зберігання матеріалу 2 години при кімнатній температурі і 3 години при температурі 2-8 ° С. Якщо доставити пізніше, лабораторія просто не прийме аналіз , оскільки він може бути не достовірним.
В дорозі бажано уникати попадання прямого сонячного світла і перегрівання. Найкраще контейнер обгорнути поліетиленовим пакетом. Взимку досить тієї температури, що є в пакеті.
Після отримання результату дослідження, необхідно обов’язково звернутись до лікаря , який дасть повну оцінку стану мікрофлори кішківника , а при необхідності - призначить лікування.