Віруси Коксакі (Coxsackievirus)

Вірус Коксакі -відомий під назвою: хвороба "рука-нога-рот", Нand-Food-and Mouth Disease(HFMD) або герпангіна. До вірусу герпесу ці захворювання не мають ніякого відношення, тому що відносяться вони саме до групи Ентеровірусів. Вперше їх було виділено з фекалій хворих дітей з синдромом поліомієліту в одному з госпіталів американського міста Коксакі, тому вони отримали таку назву. Основними джерелами захворювання є хворі та вірусоносії. Також герпангіна може виявитися супутнім захворюванням на тлі активізації аденовірусу або грипу.
Механізм передачі : повітряно-крапельний або фекально-оральний. Передумовою для їхнього потрапляння в шлунково-кишковий тракт є низький рН в шлунку. Ентеровіруси відносно стійкі до впливу навколишнього середовища.
Ентеровірусні інфекції, до яких належить і вірус Коксакі, не є новими, їх виявляють в Україні щороку. Діти хворіють частіше( в основному до 5 років), але дорослі теж можуть захворіти. Причини в багатьох випадках криються в недотриманні базових принципів особистої гігієни. Тобто, щоб заразитися, дитині досить вчасно не помити руки.
Підтипи вірусу Коксакі:
вірус Коксакі А, що є відповідальним за такі інфекції як герпангіна, ентеровірусний везикулярний стоматит з екзантемою (також відомий як хвороба рука-нога-рот), гострий лімфонодулярний фарингіт.
вірус Коксакі В є етіологічним чинником епідемічної плейродинії та міокардиту.
обидва підтипи А і В викликають вірусний менінгіт, кон'юнктивіт та ГРЗ (гостре респіраторне захворювання), так званий,”літній” грип, з характерними для грипу симптомами .
Від моменту зараження до прояву симптомів хвороби проходить від 2 до 10 днів (інкубаційний період в межах 7 днів).
1. Лихоманка (температура до 390С - 400С),
2.Головна біль
3.Блювота
4.Почервоніння горла, жовтуватий наліт на язиці, викликає так званий ентеровірусний стоматит з екзантемою - це болючі виразки в роті.
5. Збільшення лімфатичних вузлів.
Ці симптоми спостерігаються до 2 днів, після чого на тілі хворого з'являється характерні висипання, особливо на сідницях, на ступнях та кистях рук з’являються невеликі червонуваті, плоскі плями або пухирі. Англомовні джерела вказують, що через 1-2 місяці після перенесеного синдрому у пацієнтів може спостерігатися ураження (відшарування) нігтів.
Ризик зараження можна зменшити, якщо дотримуватись належним чином правил гігієни: регулярне та ретельне миття рук з милом, особливо після зміни підгузників дитині та відвідування туалету. Забруднені поверхні та предмети (включаючи іграшки та дверні ручки) необхідно ретельно обробляти миючими засобами. Слід уникати тісного контакту з хворими (поцілунки, обійми, спільні столові прибори або чашки тощо).

Підготувала лікар-епідеміолог відділення епідеміологічного нагляду (спостереження) та профілактики інфекційних захворювань Наталія АНДРУХОВИЧ